Дешевий профнастил: де таїться небезпека?

Профнастил легкий, міцний, довговічний і надзвичайно популярний як в покрівельних, так і в загальнобудівельних роботах. Дозволяючи заощадити на будівництві, профлист став незамінним при перекритті дахів, виготовленні парканів, в оздоблювальних і облицювальних роботах. Але навіть доступна вартість не зупиняє наших співвітчизників від спроб «зекономити ще більше».

Чим чревата покупка дешевого профнастилу і як профлист стає «ще дешевше»?

На чому економлять виробники

Процес виробництва профнастилу полягає в профілюванні вже готового пофарбованого або оцинкованого металопрокату. Тонкокатана сталь, завдяки своїй пластичності, легко піддається гнучке на високопотужні обладнанні. Профілювання надає листу жорсткість і підвищує деформаційну стійкість, тим самим збільшуючи рівень максимально допустимого навантаження.

Відповідальний виробник знижує кінцеву вартість своєї продукції шляхом автоматизації та модернізації виробництва, безвідповідальні - економлять на якості початково сировини.

Якість профнастилу регламентується ГОСТ 24045-2010 або ж ТУ, якщо випускається марки немає в загальноприйнятому стандарті.

Товщина металу

Мінімальна товщина профлиста, так само як і характер профілю, визначається індивідуально в кожному окремому випадку, але існує негласна норма - 0,4 мм. Більш тонкий профлист не підійде навіть для оздоблювальних робіт.

Класичний варіант дешевого профнастилу - китайська профільована сталь товщиною 0,37 мм. Опускаючи якість сплаву, варто задуматися хоча б про товщину. Добре, коли виробник не приховує технічної інформації, але ж часто забудовник набуває 0,37 мм, замість обіцяних 0,4-0,45 мм. На око цю різницю визначити вкрай складно, особливо не маючи якісного зразка для порівняння.

На перший погляд соті міліметра - це дуже мало, але практика доводить зворотне.

Відсутня товщина стає помітною вже в процесі монтажу - профнастил деформується, внаслідок чого знижуються не тільки естетичні, а й експлуатаційні характеристики.

Захисне покриття

Важливо й якість захисного шару. Для оцинкованого профлиста економія - це знижений вміст цинку на поверхні сталі, для пофарбованого - низькоякісний полімер.

Нормальним вважається використання сталі груп ХП і ПК 1-го класу цинкування. Недолік цинку на поверхні металу знижує розрахунковий термін експлуатації матеріалу.

Що ж стосується полімерного покриття, то і тут недобросовісний виробник примудряється заощадити. Оптимальним з точки зору співвідношення «ціна - якість» по праву вважається поліестер. Пластичний полімер не пошкоджується в процесі профілювання, забезпечує надійний захист матеріалу від негативного впливу навколишнього середовища, забезпечує естетичність профлиста. Колір покриття можна підібрати по таблиці RAL, що значно спрощує розуміння кольору.

У випадку з «підвищеною економією» на заміну якісному полімеру приходить банальна фарба. Як результат - тріщини на поверхні профнастилу вже через півроку після безперервного перебування на сонці.

На окрему увагу заслуговують виробники, чиє виробництво зосереджено в гаражі, а в якості обладнання застосовується ручний профілегибочний верстат. Тут з якістю посперечатися складно - ручна робота, практично ювелірна. Правда, геометрія листа майже завжди порушена, що не може не відбитися на кінцевому результаті.

Тому покупка якісного профнастилу у перевіреного виробника - оптимальне рішення для економічного, а головне - якісного будівництва!